Ветеринари інформують
АЧС - небезпечна інфекційна хвороба свиней, яка характеризується лихоманкою, запальними і дистрофічними ураженнями внутрішніх органів, чисельними крововиливами та високою смертністю.
Вірус дуже стійкий і довго зберігається в навколишньому середовищі, швидко розповсюджується серед свинопоголів’я.
Наразі безпека щодо АЧС кожного господарства, в якому утримуються свині, залежить не тільки від фахівців ветеринарної медицини, а й від самих власників свиней.
Що необхідно знати про африканську чуму свиней:
- АЧС не становить небезпеки для людей;
- на АЧС хворіють лише дикі та свійські свині;
- основний шлях передачі збудника – безпосередній контакт тварин між собою та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина, що випадково забруднилася виділеннями хворої тварини і мала контакт зі здоровою, а також предмети догляду, інвентар, взуття та одяг, транспортні засоби і корми, в тому числі й харчові відходи.
Щоб запобігти занесенню збудника АЧС в господарство нагадуємо про необхідність безумовного дотримання наступних правил утримання свиней:
- Утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускати їх вигул та контакти з іншими тваринами;
- Регулярно здійснювати обробку тварин проти комах і кліщів;
- Обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар;
- При вході в приміщення де утримуються свині обладнати дезкилимки , які підтримуються в робочому стані ( «Білизна», розчин хлорного вапна та інше);
- Не дозволяти відвідування господарства та тваринницьких приміщень стороннім особам;
- Не купувати тварин у невстановлених для цього місцях та без супровідних ветеринарних документів;
- Не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин;
- Утриматися від утримання свиней в приватному господарстві, якщо господар мисливець, або з якихось причин має постійний контакт з дикою фауною;
- Не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину чи продукти забою без термічної обробки;
- Ретельно і комплексно боротися з гризунами;
- Проводити ідентифікацію і реєстрацію тварин у державних установах ветеринарної медицини;
Будь-які ознаки захворювання чи загибелі свиней, слід розглядати як ймовірний спалах АЧС і терміново повідомити про це ветеринарного спеціаліста ( за містом проживання). Підтвердження або виключення діагнозу на АЧС завжди потребує проведення лабораторних досліджень.
Ідентифікація тварин - це необхідно!!!
Городоцька дільнична лікарня ветеринарної медицини звертається до юридичних та фізичних осіб власників сільськогосподарських тварин.
Згідно ст.5 Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», ідентифікація та реєстрація сільськогосподарських тварин є обов’язковою для юридичних і фізичних осіб, які займаються розведенням та утриманням тварин.
Вчасно проведена ідентифікація та реєстрація тварин надає власнику можливість:
засвідчити право власності на тварину;
вільно отримувати документи на переміщення та забій тварин;
вільно реалізовувати продукцію, отриману від тварин;
застрахувати тварину;
отримувати передбачені державою дотації на тварин.
Вчасно проведені заходи також дають можливість проведення контролю за переміщенням руху тварин та відповідним благополуччям, а також своєчасним виявленням та локалізацією хвороб, проведенням планових протиепізоотичних заходів та вакцинацій.
У разі відновлення надання дотацій з Державного бюджету України за програмою «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції» власникам с/г тварин для надання пакету документів також необхідно мати копії паспортів великої рогатої худоби, виданих у встановленому порядку та витяги з Єдиного державного реєстру тварин.
На даний час проходять зимові розтели корів. Тому звертаємо увагу та просимо реєструватись та ідентифікувати новонароджених телят вже з
7-денного віку. Ідентифікуються також ВРХ, коні, свині, вівці, кози.
Своєчасне проведення ідентифікації та реєстрації тварин, надає можливість проведення моніторингових досліджень підтримання епізоотичного благополуччя громади.
Для проведення ідентифікації та реєстрації тварин юридичним особам звертатись в Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин ( АіРТ) м. Хмельницький яке знаходиться по вул. Вайсера 4/2
Для проведення ідентифікації та реєстрації тварин у господарстві фізичної особи власник тварини має звернутись до державної установи ветеринарної медицини за місцем утримання тварин.
Графік роботи
Понеділок - четвер 8:00 по 17:00 год., та п’ятниця 8:00 по 15:45
Сказ: смертельна небезпека, яку можна попередити
Сказ – це гостра зоонозна вірусна хвороба. До сказу сприйнятливі всі теплокровні, в тому числі і людина. Зазвичай захворювання проявляться паралічами та закінчуються смертю.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ця хвороба входить у першу п'ятірку хвороб, спільних для людини і тварин, що наносять найбільший соціально-економічний збиток. На сьогоднішній день сказ реєструється у 150 країнах світу. Щорічно в світі гине понад 59 тисяч людей.
Вірус сказу передається через укуси, подряпини або слину інфікованих тварин.
Найчастіше це:
- дикі тварини (лисиці, вовки, кажани);
- домашні тварини (собаки, коти, худоба);
- безпритульні тварини;
- гризуни (рідше, але теж можуть бути носіями).
Сказ у тварин може мати різні форми, але завжди призводить до смерті. Інкубаційний період триває від кількох днів до кількох місяців, залежно від місця укусу та виду тварини.
Як розпізнати сказ у різних видів тварин?
- Собаки – буйність або, навпаки, млявість, напад на господаря, параліч.
- Коти – агресія, напад на людей і тварин, пронизливе нявкання.
- Сільськогосподарські тварини (корови, коні) – дивна поведінка, страхітливе ревіння, рясна слина, судоми.
- Дикі тварини – втрата страху перед людьми, агресія або, навпаки, надмірна дружелюбність.
Заходи щодо запобігання сказу:
- Утримуватися від контактів із дикими та безпритульними тваринами.
- Виконувати правила та норми утримання домашніх тварин і поводження з ними.
- Не вбивати здорових на вигляд тварин, які нанесли укуси та інші пошкодження, а терміново викликати спеціалістів ветеринарної медицини для проведення спостереження протягом 10 днів.
- У разі укусу домашньою твариною, з’ясовувати ім’я її господаря та адресу. Це допоможе встановити за твариною ветеринарний нагляд та уникнути щеплень.
- Рани, подряпини від укусів негайно промити теплою кип’яченою (або проточною) водою, бажано з господарським милом. Краї рани обробити 70% спиртом чи 5% настоянкою йоду та накласти стерильну пов’язку. Негайно звернутися за медичною допомогою до травматологічного пункту для проведення антирабічного щеплення чи терапії.
- Пошкоджений одяг, в який була одягнута людина під час укусу, обробити гарячою праскою, тільки після цього його можна використовувати.
- Уникати контактів з бездомними та дикими тваринами.
- Вживати заходів з недопущення диких хижаків до тваринницьких ферм та інших місць розташування свійських тварин;
- Інформувати працівників державної служби ветеринарної медицини про незвичайну, нетипову поведінку тварин.
- Щорічно проводити профілактичне щеплення проти сказу власних собак та котів спеціалістами ветеринарної медицини.
Городоцька дільнична лікарня ветеринарної медицини вкотре наголошує, що сказ вилікувати не можливо, його можна тільки попередити.
Звертаючись до власників тварин нагадуємо про Вашу персональну відповідальність за здоров’я своїх домашніх улюбленців, тому наполягаємо щорічно проводити обов’язкову вакцинацію проти сказу.
Додатково повідомляємо, що власники тварин несуть адміністративну відповідальність у разі відмови спеціалістам Держпродспоживслужби у проведенні домашнім тваринам щеплень проти сказу. Керуючись ст. 37 Закону України «Про ветеринарну медицину», ст. 107 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 2.2. інструкції «Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин» громадяни (власники тварин) можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності та оштрафовані на суму від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ящур – це висококонтагіозне вірусне захворювання, яке здебільшого вражає велику рогату худобу, свиней та інших парнокопитних, проте також сприйнятливі і дикі тварини (олені, козулі, лосі та дикі кабани).
На ящур можуть хворіти і люди. Основний шлях інфікування людей відбувається через вживання сирого молока хворих на вірус ящуру тварин, а також через продукти його переробки, рідше через м'ясо.
Можлива пряма передача інфекції людині повітряно-краплинним шляхом при контакті з хворою твариною. Люди здатні виділяти вірус у респіраторному тракті протягом 24-48 годин.
Виникнення даного захворювання може мати вплив на розвиток сільського господарства та значні економічні збитки. Спалах хвороби в країні миттєво викличе заборону експорту тварин та тваринницької продукції до всіх країн, вільних від ящуру.
Хвороба має здатність швидко поширюватись на значній території, серед молодняку викликає високий падіж та поодинокі летальні випадки серед дорослих тварин.
Шляхи передачі ящуру:
- прямий контакт з інфікованими свійськими або дикими тваринами. Виділення вірусу відбувається через дихання, зі слини, фекалій та сечі, молока та сперми – за 4 дні до появи клінічних ознак;
- контаміновані продукти тваринного походження (необроблені м’ясні продукти, харчові відходи та молоко). Вірус здатен зберігатись від одного дня до декількох тижнів;
- забруднений одяг, взуття, обладнання та інше (сіно, корм, вода, молоко та біопрепарати);
- може передаватись через повітря (вітер) за низької температури та високої вологості.
Інкубаційний період може тривати від декількох днів до двох тижнів.
Як розпізнати ящур?
Важкість клінічних ознак залежить від штаму вірусу, віку, виду та породи інфікованих тварин. У хворих тварин на внутрішній поверхні ротової порожнини,язиці, вимені та кінцівках спостерігають ураження афтами. Також з’являється слиновиділення, анорексія, кульгавість, лихоманка, аборт і раптова загибель новонародженого молодняку та зниження молочної продуктивності.
У разі підозри щодо наявності хвороби у свійських тварин необхідно негайно повідомити Держпродспоживслужбу чи державну лікарню ветеринарної медицини по місці проживання.
Задля попередженню виникнення даного захворювання серед тварин необхідно:
- дотримуватись суворого контролю доступу людей, транспортних засобів та обладнання до стада;
- забезпечити регулярну дезінфекцію місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття;
- дотримуватись обов’язкового профілактичного карантинування під час переміщення тварин до або з господарства;
- забезпечити належну утилізацію гною та сміття, утилізацію трупів тварин здійснювати на місцях діючих худобо могильників та біотермічних ям.
