Герої не вмирають… Вони стоять за Україну до останнього подиху
1 липня 2024 року, виконуючи бойове завдання на передовій Ізюмського напрямку на Харківщині, героїчно загинув наш земляк — воїн, патріот, Людина з великої літери — Руслан Ігорович Півхлопко.
Народжений 30 травня 1978 року в селі Клинове, Руслан змалку знав, що таке праця, гідність і відповідальність. Закінчивши 9 класів Клинівської школи, продовжив навчання в Кутковецькому ПТУ, де здобув фах шофера-тракториста.
Мав сім’ю, виховував двох дітей. Життя було непростим, стосунки в родині не склалися, однак серце його залишалося відкритим до людей і готовим до боротьби.
26 лютого 2022 року, коли ворог ступив на нашу землю, Руслан без вагань став до лав Збройних Сил України. Спочатку проходив службу в Ярмолинецькій військовій частині, а з січня 2024-го тримав оборону на бойових позиціях Харківщини.
Громада рідного села підтримувала Руслана як могла: зібрали кошти, придбали тепловізор. Він ніколи не просив, але завжди дякував. Під час служби знайшов свою другу половинку — жінку, яка стала не тільки його опорою, а й підтримкою для його матері після загибелі чоловіка.
У Героя залишились доньки, матір, брат, племінниці, які стали для нього родиною в останні роки життя. Їхня втрата — неосяжна. А для нас усіх — ще одна рана на серці країни.
Війна забирає найкращих. Вона вириває з життя тих, хто був світлом для рідних, опорою для побратимів, щитом для Батьківщини. Але пам’ять — сильніша за смерть. Руслан житиме у нашій вдячності, у нашій пам’яті, в кожному кроці до Перемоги, заради якої він пожертвував найдорожчим — життям.
Схиляємо голови у скорботі.
Вічна пам’ять Герою.
Слава Україні! Слава Герою!
