Він ішов туди, де найважче, аби ми могли бути там, де безпечно
Сєнько Олександр Володимирович став на захист України 18 березня 2023 року. Молодий, щирий, відданий своїй землі — він приєднався до лав Збройних Сил, не вагаючись. Бо знав: комусь потрібно тримати цей біль, цю війну — подалі від наших домівок.
Він служив у військовій частині А4667. А через три місяці, 20 червня 2023 року, загинув біля населеного пункту Григорівка Бахмутського району Донецької області. У найгарячішій точці, у серці боротьби.
Олександр народився в селі Кам’янка. Там пройшли його перші роки життя, там він навчався до 9 класу. Далі — продовжив навчання у Сатанівській школі. Звичайний хлопець із села, який мав би жити, любити, будувати, мріяти. Але його шлях обірвався надто рано — у 2023-му, у війні, яка випробовує всіх нас.
27 червня тіло Героя повернулося додому.
Сьогодні ми не маємо права забути його ім’я.
Не маємо права мовчати. Бо поки ми пам’ятаємо — він живе. А з ним — і наша віра, і наш обов’язок.
Слава Тобі, захиснику.
Вічна пам’ять.
Ми продовжимо твій шлях — у мирі, за який ти віддав життя.
