Боротьба за ліквідацію насильства по відношенню до жінок
За оцінками громадських організацій, кожна друга жінка у світі потерпає від одного з видів насильства.
До поліції чи громадських організацій звертається лише невеликий відсоток від усієї кількості постраждалих. Причин цьому чимало, і одна з них − нерозуміння того, що саме є насильством.
Отже, що ж таке домашнє насильство?
Далеко не кожна людина знає, що окрім фізичного та сексуального існують ще два види насильства:
− економічне (умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів; це також заборона на роботу, навчання, жорстке обмеження у фінансах і вимога детальної звітності - нерідко при забороні заробляти самостійно);
− психологічне (словесні образи, погрози, переслідування з метою залякування і отримання влади одних членів сім'ї над іншими, змушення постійно відчувати провину, примусова ізоляція від зовнішнього світу, заборони зустрічатися з друзями і навіть родичами).
При цьому відсоток дзвінків на гарячу лінію з приводу психологічного насильства перевищує відсоток скарг щодо фізичного насильства (50% проти 39%).
Ще одна з причин того, що не кожна постраждала звертається за допомогою чи за консультацією полягає в тому, що не кожна жінка хоче і готова говорити про свої проблеми та почуття. І нерідко тому, що принцип "не виносити сміття з родини" глибоко укорінився в суспільній свідомості.
Знайте, що домашнє насильство існує у всіх без винятку соціальних групах, з ним стикаються незалежно від рівня доходів, освіти й положення в суспільстві.
Тож важливо вміти, в тому числі й самостійно, протистояти такій агресії в сім’ї. Для того, щоб убезпечити себе й не стати жертвою домашнього насильства, потрібно зрозуміти, що грубість і образи найчастіше є наслідками низької самооцінки агресора та нестабільності психіки, яка обертається бажанням контролювати або знущатися над іншими для того, щоб відчувати себе повноцінним і врівноваженим.
Тому важливо знати ознаки домашнього насильства, щоб мати змогу відстоювати та захищати свої особисті межі, знати свої права й не мовчати, якщо боляче…
Варто пам’ятати, що скорегувати особисті межі у відносинах, які вже склалися, значно складніше, ніж на початку нових.
Посягання на особистий простір, коло друзів, родичів, обмеження спілкування з ними, ревнощі (навіть, якщо це подається під виглядом великої прив’язаності та кохання: "Навіщо тобі спілкуватися з подругами, зустрічатися з друзями, мати свої інтереси" тощо, "краще нам удвох провести час…", "для чого працювати – сиди вдома..." і т. д.) крок за кроком призводять до подальшої ізоляції, до моральної і, навіть, матеріальної залежності.
Будуючи родину та підтримуючи її, потрібно всім учасникам вміти шукати компроміси.
Неможна заради інших повністю жертвувати своїми власними інтересами, бажаннями, прагненнями, життям. Віддаючи себе родині, варто залишати час для себе, своєї роботи, навчання та розвитку, що є важливим і для кожної жінки особисто, і для сім’ї в цілому.
Домашнє насильство може починатися з таких "незначних дрібниць", як постійні прискіпування до якості прибирання вдома, до зовнішнього вигляду, і в результаті закінчитися побоями, а в деяких випадках – і смертю.
Для життя без насильства важливими є самоповага та почуття внутрішньої гідності, а також підтримка близьких, рідних та оточуючих.
Якщо ви відчуваєте потребу у підтримці – не мовчіть, телефонуйте!
Номер телефону поліції 102, або Центр надання соціальних послуг- 0979283924, 0979799047
Відділ соціального захисту населення- 0686267406
