Афганістан болить в моїй душі…
Минають роки, відлітають у вічність…
Кажуть, що час – найкращі ліки, хоча роки минають, а пам`ять вперто вертає усіх назад.
Ніхто та ніщо не має бути забутим, аби не забути – треба пам`ятати, а щоб пам`ятати – треба знати.
15 лютого учні 9 класу ЗОШ I-III ст. смт. Сатанів провели виховний захід, присвячений 29-тій річниці виводу військ з Афганістану. Учні зібралися в актовій залі для того, щоб вшанувати пам`ять тих, хто поліг на афганській землі, свято вірячи, що виконують інтернаціональний обов`язок.
Великі наслідки ця війна залишила для України. Країна втратила кращих синів, які віддали своє життя у Афганістані.
Летіли в Україну цинкові гроби. Не минули вони і наше селище. Сатанів також втратив у цій війні свого односельця. У бою з душманами загинув житель нашого селища, учень нашої школи Хоркуца Василь Іванович. Він виконував наказ. То був його обов`язок.
15 лютого 1989р. останній наш солдат був виведений за межі Афганістану. Але Афганістан ще довго буде щеміти в грудях багатьох із нас – загиблих не повернути.
Роки не зітруть у людській пам`яті спогади про ту війну, не зітруть імена воїнів – афганців.
Хвилиною мовчання учні вшанували пам`ять загиблих.
Схилили голови перед пам`яттю тих, хто віддав своє життя не тільки у Афганістані, а зовсім недалеко від нас на своїй землі, увійшовши у безсмертя.
Дев`ятикласники завершили захід словами:
Ми пам`ятаємо всіх,
Хто віддав життя за те,
Щоб не було війни нової,
Щоб сонце сяяло золоте,
Щоб не окоп чорнів у полі –
Хліба цвіли, мов килими
Ми не бажаємо війни!
Хай буде мир на свій землі!
