У с. Клинове вшанували пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років.
У актовому залі Клинівської ЗОШ І-ІІІ ст. зібралися діти, молодь і люди старшого покоління, щоб віддати шану і пам'ять невинно убієнним під час штучного голодомору 1932-1933 років.
Перед початком заходу вчитель історії Панасюк Н.Л. розповіла про те, що багатовікова історія українського народу – це, насамперед, літопис життя і смерті народу – великомученика, доля якого була досить лиха: «Трагічна пам`ять про голодомор –то як чорний, незглибимий колодязь, у який, можливо, і не хотілося б заглядати, бо ж побачимо себе далеко не такими, якими б хотіли побачити. Але мусимо подивитись в цей колодязь чесно, нічого не приховувати, аби очистити власні душі від скверни, самовисповідатись і покаятись, аби не повторилося найстрашніше за всю історію України штучне, насильницьке винищення людей».
На сцені один за одним змінювались дійові особи, які немовби перевтілились у той страшний , голодний час і переживали тілесний та душевний біль своїх героїв.
Роль ведучих виконували старшокласники Повх Дар'я, Нищенко Валерія, Одукалець Уляна та Козак Владислав.
Так невимушено, щиро грали роль батька, матері та їхніх діток Петльовий Богдан, Одукалець Альона, Москалюк Богдан та Повх Аріна. Їхні слова та акторська майстерність проникли у серце глядача та викликали справжнє співчуття і сльози. Учні молодших класів Нищенко Карина, Фандира Богдан, Наліжитий Юрій та Мальська Надія читали вірші, які теж не залишили байдужими глядачів.
По закінченні заходу у стінах школи, колона із державним прапором, полотнищем Голодомору, колосочками, хлібиною на рушнику та живими квітами,вирушила до знаку Жертвам Голодомору 1932-1933 років. На пам’ятному місці вже чекали жителі с. Клинове, служителі церкви Святого Пророка Іллії. Біля знаку жертвам голодомору до всіх присутніх звернулася представник селищної ради, діловод с. Клинове Чернишова Ю. В., яка сказала, що сьогоднішній день – це день спільного болю, спільної пам’яті, спільного обов’язку, обов’язку закарбувати в серцях пам’ять про тих безневинних, кого прирекли на страшну смерть – смерть від голоду. Чернишова Ю.В. закликала всіх присутніх до загальної спільної молитви за упокій великих мучеників нашої історії, жертв небаченого варварства і жорстокості.
Церковний хор разом із всіма присутніми помолились, відслуживши заупокійну літію.
«Рік 32-й, рік 33-й – Голгофа твоя,
Квітуча Вітчизно, стражденна Земелько моя!»
