Минуло десять років... Пам'ятаємо Віктора Літвінова
23 липня минають роковини з дня смерті нашого земляка, захисника України Віктора Івановича Літвінова.
Віктор Літвінов народився 2 березня 1975 року в Сатанові. Саме тут минули його дитинство і юність, тут він навчався у місцевій школі, мріяв, будував плани на майбутнє.
Коли на українську землю прийшла війна, він без вагань став на захист Батьківщини. Проходив службу у складі 44-ї окремої артилерійської бригади. Його бойовою зброєю була не лише відвага, а й щоденна турбота про побратимів. Виконуючи обов'язки військового кухаря, Віктор докладав усіх зусиль, щоб навіть у найважчі дні війни бійці дивізіону були нагодовані та зігріті гарячою їжею.
Він сумлінно виконував свій військовий обов'язок, віддавши службі в зоні АТО всі свої сили. Після демобілізації не зміг залишатися осторонь, коли його побратими продовжували боронити Україну. Тому знову підписав контракт і повернувся на передову.
23 липня 2016 року в селі Переїзне Донецької області, після чергової виснажливої зміни біля гарячих плит, Віктор приліг відпочити. На жаль, більше він не прокинувся. Життя воїна обірвала гостра серцева недостатність.
У скорботі за захисником залишилися мати, дружина та донька.
Минув час, але пам'ять про Віктора Літвінова живе у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто знав його як добру, щиру та самовіддану людину. Його жертовність, відданість військовому обов'язку та любов до України назавжди залишаться прикладом справжнього служіння своєму народові.
Світла пам'ять Герою. Вічна шана і вдячність за його службу та відданість Україні.
