11 років з дня загибелі захисника Донецького аеропорту, капітана Олександра Цисара
Кажуть, що незамінних людей немає. Але кожен, хто знав капітана Олександра Цисара, впевнено скаже: це не так. Він був особливим. Чоловік мав гострий розум, золоті руки та надзвичайну мужність. 12 червня минають чергові роковини з дня, коли Україна втратила одного зі своїх найкращих синів. Легендарний сапер із позивним «ШИП» загинув у 2015 році під селищем Опитне. Тоді його БТР підірвався на ворожій фугасній міні.
До війни Олександр жив звичайним цивільним життям. Він народився 12 вересня 1979 року у селищі Сатанів, здобув вищу освіту інженера-будівельника. Чоловік мав успішний бізнес — створював красиві меблі на замовлення. У серпні 2014 року його мобілізували. Після навчання Олександр став командиром взводу у складі знаменитої 93-ї механізованої бригади. Його відправили у найгарячішу точку — в район Донецького аеропорту.
На фронті цивільні навички будівельника стали його головною зброєю. Олександр швидко вивчив саперну справу. Невдовзі він став найкращим військовим інженером у секторі «Б». Він щодня ризикував життям під кулями. Сапер розчищав проходи для наших бійців і мінував шляхи для ворога.
У пам'яті побратимів Олександр Цисар назавжди залишиться творцем неприступної фортеці. На 17-й висоті біля Донецького аеропорту цей худорлявий чоловік самотужки збудував унікальне укріплення. Військові назвали його «Мурашником».
Щоночі, під покровом темряви, Олександр носив на собі важкі дерев’яні колоди. Він копав землю та будував бліндажі. Ця позиція допомогла українським військовим тримати під повним вогневим контролем усю злітно-посадкову смугу аеропорту. «Мурашник» врятував десятки життів наших солдатів. Олександр був щирим, веселим і дуже відповідальним командиром. Він умів підняти дух бійців навіть у найнапруженіші моменти.
Довгі місяці запеклих боїв залишилися позаду. До демобілізації Олександру залишалося всього 10 днів. Вдома, у Хмельницькому, на нього з нетерпінням чекали кохана дружина та двоє маленьких дітей. Але повернутися живим йому не судилося. Фатальний вибух забрав життя офіцера та двох його побратимів.
Сьогодні Олександр Цисар спочиває на Алеї Слави у Хмельницькому. За свої подвиги він посмертно отримав звання капітана. Його нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Також йому присвоїли звання Почесного громадянина міста Хмельницького.
Світла пам'ять Герою України!
