Сатанівська об’єднана територіальна громада
Хмельницька область Городоцький район

«Відлуння Афгану звучить все сильніше»

 «Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

і не злічить глибоких ран

в борні жорстокій…»

Такими словами розпочалась година пам'яті «Відлуння Афгану звучить все сильніше», до 29 річниці виведення військ із Афганістану у стінах актового залу Клинівської ЗОШ І-ІІІ ст..

Серця клинівчан  тема Афгану ніколи не залишить байдужими, адже шестеро їх земляків, молодих хлопців, виконуючи сумлінний наказ воєначальників, пішли у терни афганських гір. Терпіли біль, наругу, страх, але все ж залишались сильними і мужніми.

Ведучі заходу Ольга Кузьмова та Альона Одукалець донесли до глядача значимість пам'яті про людей, які відстоюють права знедолених і є вірними патріотами своєї держави. У виступі згадувались імена клинівчан, воїнів- афганців, які повернулися додому живими і хвилиною мовчання вшанували пам'ять Григорія Повха, який залишив своє життя на афганській землі.

Далі всі присутні створили  колону, на чолі якої  - держаний прапор та квіти і попрямували до могили Григорія Повха.

На кладовищі до всіх присутніх  звернулася  з виступом староста села Янкова І. Г., яка розповіла про події того часу в Афганістані, про події сьогодення у нашій країні та висловила сподівання і надію на те, щоб на нашій землі запанував мир.  Художній керівник  СБК Клімова О.С.,  розповіла про Григорія Повха і зачитала деякі уривки із його листів до клинівчан: «Людина покаже себе якою вона є в екстремальних умовах, після чого вже знаєш, хто на що здатний…»

Протоієрей отець Степан разом із церковним хором відслужили поминальну молитву. По завершенні священик звернувся до всіх присутніх із проханням не забувати людей, які поклали своє здоров'я і навіть життя заради інших і намагатися своїми вчинками все більше і більше виявляти любов до свого народу і своєї землі.

Ніхто і ніщо не в змозі виміряти глибину людських трагедій, психологічних потрясінь, що спіткали людей, які пройшли такий складний життєвий шлях...

Вклонімося ще раз їм та їхнім сім'ям. Віддаймо їм всю свою шану і повагу: синам - за передчасну погаслу юність, а матерям - за передчасну сивину. І не забуваймо про те, що Афганістан, як і АТО  не повинні піти в забуття - ні сьогодні, ні завтра, ніколи.



« повернутися до списку новин